крізь туман і хмари ми прагнемо до бурі й світла

Ну що? Готовий до пригод?

Вітаю! Я рада бачити вас на своїй стороні. Цей сайт створений для того, щоб ви могли взнати всі важливі новини першими, а також підтримати мою творчість. Ще тут буде інформація про проєкти, над якими я працюю та планую випускати.

трішки про мене

Мене звуть Яна, мені 18 років.

Народилася я в невеликому місті Західного Сибіру з населенням менше мільйона людей, але пізніше переїхала до України, у маленьке містечко Новояворівськ. Під час навчання вечорами пропадала в бібліотеці, читала українську класику.

Пишу з дев’яти років. Але активно почала в останні декілька, щоправда, у стіл, пояснюючи це тим, що поки набираюся досвіду в цій галузі. Рада, що у свої плани включила те, що писатиму книги саме українською мовою. Робила це не лише з відчуття патріотизму, але й унаслідок сильної тяги до мови, яку я взнала й полюбила з дитинства.

Писала у вільний від навчання час, у вихідні, у подорожах, під покровом ночі, при свічках. Освоювала жанри — розповіді й казки, фентезі й детективи. Писала багато, бо боялася, що не встигну написати все, що хотіла. Писала й пишу про життя, її проблеми й радощі, про простих людей.

мої книги та проєкти

працюю в міру своїх можливостей і вільного часу.

Арт-робота на конкурс від ООН

Назва роботи: Ніжна, що бореться з собою.

Опис: Глобальне потепління — це не жарт, і з цим потрібно щось робити. Ця дівчина символізує людство, яке перебуває в стані боротьби: воно руйнує планету й одночасно намагається її врятувати. Це видно по численних ранах на її тілі. Її волосся — це забруднення, витік нафти й потік сміття та пластику у світовий океан.

Робота попала у тридцятку фіналістів.

Вічність

Минула назва «Мала Проза». Збірка розповідей, що складається з різних завершених і не — історій.

Вертумн і Помона

Переспів міфу про давньоримських богів. Кохання з невзаємним фіналом. Писала на домашнє завдання зі світової літератури.

Інші історії під сімома печатями:)
Тому поки зберігаю таємницю.

Моє одкровення

Ще ніколи мені не було так соромно за свою країну, як зараз. Мені соромно за те, що тут роблять люди, і страшно за те, що можуть зробити зі мною, з моїми рідними та близькими. Уся їхня система прогнила настільки, що ніфіга в ній хорошого не залишилося. Вона вже ніяка не Россия, а соціумозомбуючий смітник, де у влади цей поганський гадючник усіх тримає за дурнів. І так огидно, що всі, хто дивиться по телевізору цю страшну скверну, сміються над нами. Не вірять нам, поки в цей час бомблять по цивільних, вмирають безневинні.

де мене можна знайти?

записуй... ось тут, тільки нікому!


самвидави, де я публікуюся:

приймаю будь-яку підтримку: лайк/коментар/підписка. це шалено мотивує мене!

соцмережі, де я з'являюся:

ви можете додати/підписатися на мене. також ми можемо поспілкуватися, я зовсім не проти.

поштова скринька:
michisess@gmail.com

а просто, щоб було;) можливо, для майбутньої співпраці.